Апостол Петро пережив бурхливе життя. Зустріч з Христом, Його смерть і
Воскресіння, зрада самого Петра і навернення. Потім апостольський труд.
І як ми знаємо колишній Симон, син Йони, закінчив своє життя у столиці тогочасної
Імперії, Римі. Він був розіп'ятий.
Віра ж започаткована Христом і проповідувана Апостолом перемінила світ. Тепер у
Римі існує певний центр усього християнського життя. І так багато різних людей
знаходить втіху і сенс свого життя, страждань та смерті у вірі в Ісуса.
Апостол Петро також написав два листа, які визнані Церквою боговдухновеними.
Через них ми ніби можемо доторкнутися безпосередньо до самого серця автора. Бо
усі інші свідчення про Симона є написаними іншими людьми: учнем Марком, Лукою
та іншими авторами.
Про що пише Апостол? В мене не має достатньо сил та здібностей для того, щоб
пізнати увесь їхній зміст. Але я хтів би застановитися лише над одними словами з
Другого Послання.
Петро пише про саме Святе Писання. Він говорить, що воно є світильником, якій
світить у темряві і звертається до християн, що вони добре роблять коли
звертаються до нього. Цей світильник світить у темряві, перестане бути потрібним,
коли почне розвиднятися і рання зоря зійде в серцях віруючих.
Про що говорять ці слова? Ми справді живемо у темряві. Майже все навколо нас
відкинуло Бога, Правдиве Світло і перебуває у темряві. Однак є речі, які нагадують
нам про День: це є Святе Письмо, святі Таїнства, добрі люди, природа. Ці речі
допомагають нам остаточно не втратити віру, не впасти на дусі.
Ці слова дуже близькі моєму розумінню дійсності і вони вселяють в мене надію, що
цей час колись закінчиться. Наступить День, пройде темрява. А цей час треба просто
перетривати, використовуючи усі даровані нам Богом засоби.
Апостол Петро, хоча сам бачив Христа і пережив, відчув Його любов, усе одно дізнав
і часу покинутості та самотності. Він зрозумів, що таке правдива віра, коли вона
прагне досягнути Бога, і не може цього здійснити тут на землі. Через це Апостол є
дуже рідний моєму серці. З усієї душі я хтів би подякувати йому за ці слова: віри,
надії та любові до Бога.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Оцените произведение:
(после оценки вы также сможете оставить отзыв)
Дневник по книге Откровение - Николай Погребняк Сия книга не является ни теологическим исследованием, ни сборником проповедей – это дневник в помощь изучающим Священное Писание. Чтобы комментарии к увиденным Апостолом Иоанном событиям, относящимся к нашему прошлому, настоящему и будущему, были более насыщенными и яркими, я использовал много цитат из своей книги \"Семь дней творения – семь тысячелетий истории человечества\".
Выбор и назначение на служение в церкви - Николай Погребняк В Библии есть три пастырских Послания – это два послания к Тимофею и послание к Титу. Исследуйте их, и вы увидите, что они были написаны в первую очередь для паствы, а уж потом для пастырей. Священное Писание учит, что не только пастырь даст ответ перед Богом за паству, но и паства ответит перед Богом за своего пастыря.
Проза : Подарок на день рождения (часть 2-я) - Наталья Григорьева Генри Ван Дейк: "Рожденная на Востоке и одетая в восточную форму и образы, Библия проходит по всему миру обычными шагами и входит в страну за страной, чтобы всюду найти своих. Она научилась говорить к сердцу человека на сотнях языков. Дети слушают ее рассказы с удивлением и удовольствием, а мудрецы размышляют о них, как о притчах жизни. Лукавые и гордые страшатся ее предупреждений, а к израненным сердцем и кающимся она говорит языком матери. Она вплетается в наши драгоценнейшие мечты для того, чтобы Любовь, Дружба, Сочуствие, Преданность, Воспоминание и Надежда были украшением на одеянии ее драгоценной речи. Никто не должен считать себя бедным и одиноким, кто обогатил себя этим богатством. Когда небосвод начинает темнеть и испуганный странник подходит к Долине Смертной Тени, он не страшится войти в нее. Он берет в свои руки жезл и посох Священного Писания и говорит другу и спутнику " до свидания, мы встретимся опять". Поддержанный этой надеждой, он идет пустынной тропинкой, пробиваясь из тьмы к свету".
